Цукерки (якщо сниться покійник)

Блоґ: Валерій Пузік

1.
Олені снився батько. Він повільно ішов ґрунтовою дорогою додому. Курив. Клуби нікотинового диму поїдали, на секунду (не більше), його обличчя… і виринаючи з-під занавіски того диму він усміхався. Батько підійшов до воріт. Зупинився. Повільно відхилив хвіртку й просунувся крізь щілинку, яка утворилась, на подвір’я. Він сів на лаву.
— Лєнка! – гукнув він.
З літньої кухоньки вийшла дівчинка.
(уві сні вона впізнала себе… ту «себе», якою вона була в 12 літ).
— Що? – дівочий голос.
— Принеси мені цукерок…
— … але ж..
— …тих шоколадних
— !!!
— Я знаю в тебе є. Ти вчора в магазині купила.

2.
Олена прокинулась.
Широко відкривши очі вона відразу поглянула у вікно. В шибу билась гілка яблуні..В хаті тихо. Чоловік спить поруч. Вона встала. Одягнула халат. Вийшла з хати.
Ранок привітав її холодом…
…а вздовж річки, під городом, який видно з ганку поповз сивий туман, який поїдав усе, — ховаючи за своєю ширмою очерет, Ю кущі й верби – від яких залишались тільки не чіткі силуети.

3.
— Чому ти не спиш? – вийшов до дружини чоловік.
— Коля!
— Що?
— Мені батько наснився.
(пауза)
Олена продовжує:
— Тепер якось не до сну.
— Іди в хату… Рано ще!
— Зараз. Я постою ще трішки, а ти йди. Я зараз.

4.
На роботі Олена розповіла все колезі Клаві. Вона запевнила, що все буде добре.
— …це нормально. Вони де коли приходять до нас. До мене наприклад… мені теж часто сниться бабка покійна. Буває сядемо на лаві і про все, про життя говоримо. Не бери в голову.

В рутинній роботі пройшов день.
А ввечері повертаючись додому зі школи де вона вчителювала, зустріла кума Сашка.
Вони розговорились.
Так і йшли хто куди.

— Завтра, якщо буде така погода, город згораю, гній розкидаю. Земля… – Та Олена не слухала його. Не цікаво. Він взагалі не цікава людина.

5.
В Олени боліла голова. Додому вона прийшла дуже втомлена. Хотілося спати. Жінка зайшла в спальню. Зняла жакет… колготи і лягла на ліжко.
Очі закрились самі.
Сон солодко окутав її плечі теплом і повів жіночку по небу.

6.
І ось сон.
Пливуть хмари.
Повільно.
Батько стоїть на порозі.
— Лєна!
— Що?
— Чому ти не принесла мені цукерок?
Він заходить до хати….
— Та ні… не треба… не принось. Сашком передаси…

7.
Прокинулась.
Вечір.
Вийшла на веранду.
Коля, її чоловік, курив.
— Ну, що поспала… — запив він.
— Угу!
Олена сіла поруч нього.
— Що? – це Коля – Що сталось?
— Він знову наснився мені.
— І що?
— Знову просив цукерок.
— А ти?
— Він говорив, що знає… що я… купила цукерок…
Між подружжям повисла пауза.
Тиша.
Ставало, якось не зручно.
— Ти… — Коля замовк – давай завтра сходимо на цвинтар…
— Ні! Ні! Я сама піду… Сама…

8.
Олександр повертався додому.
Курив.
Дим роївся біля його голови, а вечірня темнота поїдала фігуру чоловіка, що повільно йшов. Раптом він почув шорох… тріск… в кущах, щось заворушилось… Олександр озирнувся.
Що там?
Теля.
Воно зробило кілька кроків
— Минь! Минь! Минь! – прошепотів Олександр – Іди сюди.
Звір зупинився й поглянув в сторону людини.
— Іди до мене. Чи є ж ти? Іди сюди…
Теля зробило крок на зустріч.
Зупинилось.
Олександр поглянув.
Ні!
Ні!
То…
…не може бути…
Звір звівся на задні лапи.
Зробив крок.
— О, Господи!
— Минь! Минь! – сказало воно.
Олександр побіг. Серце стукало в грудній клітці. Задишка. Важко дихати.
… а воно за ним…
…по слідах…
…хрипить…
…і стукає…
…мичить…
— Ні!
Чоловік падає. Встає. Знову біжить. Кричить.
Річка.
Гребля.
Він перебігає.
Другий берег.
Зупинився.
— Все! — Він озирається.
Воно стоїть на задніх лапах і дивиться на чоловіка. Рже і говорить:
— Минь! Минь! Минь!

9.
Школа.
Олена зайшла в учительську.
Клава плакала.
— Що сталось?
— Сашка мого… сьогодні в річці знайшли…
— Як? Що?...
— Втопився він!

ВПЕРШЕ ОПУБЛІКОВАНО ye.ua.blog