Сніг

влітку вона купувала гори.
“навіщо вони їй?” — питали люди.
вона просто любила сніг
і хотіла щоб він увесь належав їй.

та прийшла осінь і хтось сказав
що скоро з неба летітиме він.
вона захотіла купити небо
але люди казали
що хмари постійно летять і летять
що не можна спіймати вітер
що гонить ці хмари за край.

вона стала зводити мури
зі словами:
“ці гори належать мені”
а з неба сипались сльози
змиваючи слід на землі.

потім тривожно вночі
щось заглядало у вікна
торкалося скла і стріх
шаруділо повсюди і скрізь.

вона залізла в холодильник
і гладила штучний лід
а він проникав у будинок
гасив світло там де не слід.

вона підіймала брови
і дивилась кудись у бік
знала що завтра знову
говоритиме про сніг.