Стіна

Знаю ти будеш живою
коли я прийду у гості.
Змию піт водою
і погляну в очі.
Ти стоятимеш поруч,
обличчям до стіни,
я торкнусь рукою
твоєї спини.
Говоритимеш зі мною
мляво, як завжди...
Босою ногою
зробиш крок вперед.
Дзеркала торкнешся лівою щокою.
Погляд
твій
на мене
ніби то не ти...

Ця стіна холодна.
Тріщини — то ми.

Я прийшов додому,
але тут не ти
і вікно відкрите...
Штори.
Вітер.
Ми
дочекалися, нарешті, холоду зими.
Заховаєш серце
в своєму кулаці.
Краплі на підлогу
упадуть,
а ти...
в дзеркалі шукаєш
наш
вчорашній день...
Та його немає
і не буде вже.
День прожитий вчора...
Вчора
було ВСЕ.

Я прийшов додому,
але тут стіна.
Почуваюсь гостем
у твоїх
руках.
Викинь моє серце
крізь розбите скло...
ти його розбила....
ти Його тепер…