Гріх

Блоґ: Валерій Пузік

Немає надійних кіл.
Серцевина вирвана із наших тіл.

У спогадах:
старі звершення
і досягнення
старих
і поношених спільних снів.

Це мов у дитинстві — пальто
Братове на сестрі...
Весною коли ще не кусають комарі.
Воно не її
Але гріє.
І тепло їй.
І чоботи батькові
Щоб ноги були сухі.

А з полів все тече і тече
Вода майбутніх кіл.
А у грудях пече і пече...
А вона мовчить
Не кричить.

І десь там пливуть кораблі
Сестринських мрій і надій.

Знаєш — скаже пізніше крізь сміх -
Я була на дворі коли вдарив перший весняний грім.
То Бог говорив мені
''Я бачив твій перший гріх''.