Давай

Блоґ: Валерій Пузік

Давай
Давай повертатись додому
Як тоді у 2003
Босоніж ступати
По траві
По піску
По вокзалах
А під ранок
Зустрічати морську теплу воду
Ступнями ніг
І Сміятись ...
А вітер м'який прохолодний
У волосся твоє заплітатиме радість...
Вона у зіницях відбитками
Хмар
І небесних світил
Відіб'ється
Припливом ночі...
Давай
Давай повертатись додому...
Як тоді
Під ранок
Босі...
Я пам'ятаю все ще й досі...
Хоч безвість шосейних доріг між нами..
А календарі змінили дати — сотні чисел.
Я Пам'ятаю твої тонкі пальці
І подих спокійного сну
Розмірений день
Дотики щастя
Сміх та сльози
Слова
Ніжний голос
Кохання
Давай повертатись додому разом
Як тоді...
Вже без дат....
Не сьогодні… а зараз