Система координат

Мудрості не може бути без Тебе. Ти є її частиною. Часом здається що я дивлюсь в іншу сторону від неї. А вона присутня. Вона це Ти. Бо Ти є поруч — тут і зараз. Бо вона не може бути всюди і скрізь. Мудрість то частина ЗАРАЗ. Зараз поруч — Ти.
А потім буде інше.
Я повернусь додому. Мудрість спатиме лицем в подушку дихачи розмірено і неквапливо. Бра освітлюватиме стіну кімнати. П'ятирічний Саша не знає яка мудрість заточена у Його спокійному сні. Він малий і все ще не довіряє дотикам. Говорить: ''Мама'' — коли просинається. Він такий яким має бути. Такий звичний плин речей. Він — 'С' 'А' 'Ш' 'А'.
Я стоятиму хвилину.
Світло бра прямо над Його головою.
'С' 'В' 'І' 'Т' 'Л 'О'
Як же багато мудрості у цих шести літерах.
І відчуття таке ніби упускаєш щось дуже важливе у своєму житті.
А зранку буде вокзал. Потоки людей — їх емоцій — потягів. Постійна зміна декорацій — міст та країн — життя загалом. Така своєрідна втеча від самого себе. Втеча ВНІКУДИ, але водночас КУДИСЬ.
Я вже звик до не присутності на вокзалах людей які мали би бути тут у статусі зустрічаючих або проводжаючих. Я звик рухатись один. Загнане в пастку осиротіле вовченя.
Що там далі за порогом системи координат яка локалізує присутність людини на картах світу?

Мудрість живе всюди. Переважно то звичні та будені речі, які /здавалося б/ не помітні на перший погляд.
Я ніяк не можу зрозуміти їхнього головного значення /ба/ навіть призначення. І справа не в тому що книга то КНИГА, а чайник то ЧАЙНИК.
Суть в іншому — гармонії. У
взаємопривязаності та співвідношенні одного до іншого — 'А' до 'Я' /тому що 'А' не може бути без 'Я'/і десь там в потоці літер є головна, одна найважливіша: 'Д' — і (?)'Н' — а 'Н' — тому що 'Д' не може без неї як 'І' без 'А' — то постійне замкнуте коло що формує слово і відношення до нього. Між останнім 'А' і 'Я' потрібно поставити знак ПЛЮС — але його немає в природі літер і те що в математиці позначається єдиним знаком взаємоповязується з іншими вище згаданими...
де перше /особистісне/ 'Я' не може бути без останнього Твого:
'А' -
бо:
Ти — Мудрість.
Ти — Гармонія.
Ти — Світло.
Ти — Система координат.
Ти — Розуміння /того що написано в незалежності від того де і як поставлені розділові знаки, тут їх взагалі не повинно бути/.
'Т' 'И' моє внутрішнє 'Я' без ком крапок тире і лапок
далі вже не потрібні розділяючі
нові розділові діють по іншому
то закони земного тяжіння і чим БЛИЖЧЕтаЩІЛЬНІШЕ вони стоять одне біля одного тим БЛИЖЧОЮтаЩІЛЬНІШОЮ стає моя мудрість гармонія світло і розуміння
і все то визначається дуже просто бо Т И то є важливе А без якого Я вже не існує і літери попросту зникають шукаючи таку важливу у системі координат літеру як Д
Де ключ До розуміння твоє імя
Де ключ До Дверей які закриті то означення місць та назв