Слони [що?сь]



подарованих слонів не повертають.
це не індія андруховича
це
не індія про100.
ми повертаємось в простір
де постійно говорять люди
конче
потрібні наМ.
це внутрішній джихад для обраних.
це тринадцЯть.
це?
де? — ти
а потІМ хтось інший
тихо
|на вухо| 
говорить
Так писати не треба
не пиши
не буДЬ собою
і не-е-е-е вставай
не треба 
спи.

СПИ
постійно СПИнить
хтось
зі СПи НИ
СЛОнів знімаємо
із опущениМИ 
хоботаМИ
для того щоб їх не буЛО.

СПИ.
більше не треба слів
для ТЕБЕ
щось вЖе
підготовлеНО
і йди
по-ві-ль-НО
за цифрою 13
за тими
хто поруч теБЕ
мовЧИ
вЖЕ
непотріНО сллллііііівввв.

мов СПЛІН по вухах
словаМИ іншиМИ
кольором іншИМ
СПИ

це гріхи
наші з тоБою
наШІ
МОЇ.
і це вже осінь.

я пізніШЕ комусь напиШУ 
ЩОсь
ЩО НЕпотрібне тобі.
то слово ЛЮБЛЮ неПОТРІб_НО тобі.

і ця індія снів
зі слів
розПИсом
ПО руках
вниЗЗЗ
ЗЗЗнову
ЗЗЗімною
а
поРУЧ
Слони повертаються в індію
кроКОМ СВОїм.

рАЗ
ЗАраЗОм вони
шепочуть тобі ЩОсь
ЩО 
розуміють лише вони
і МИ
вже близькі
алЕ
дороги зіткані
і
бісером
По
ПІД лозі
малюЄМО
МИ.
розсипаєМО
відстані.


наші слони вірили
в тЕ
ЩОприносить хтоСЬ.
буЛО
ЩОсь
ЩО єднаЛО
тепер немає.
ЩОСЬ
лягає
і МИ заговориМО
але слоНИвже ідуть
в сВОЮ ідіЮ
і
їх вже неБУДЕ
небуДЕ
ДЕ?
будДА
(крапка)
(Ю)

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте