Без назви

очима в підлогу -
ніби крім неї
немає
нічого -
сидиш на моєму плечі
і шепочеш на вухо:
«не одна. знай. не одна
я літаю у снах. я зриваю слова
щоб тільки мовчати.
мовчати —
лиш так як уміє вона.»
хто — вона? -
якщо на дно
вже давно
упали живі якоря
і Ной
в свій ковчег
запустив чортення? -
не земля!? -
не вона!? -
довкола тільки вода.
все вона.
«знай.
скоро буде нОве
пришестя Христа.
холод і сніг.
щось червоне.
солоне.
і смерть.»