Без назви

тільки
пусто
без тебе
у сні...

і хто ми тепер такі?
у пам.яті загубилися...
і наче ще живі
ми
снами у снах межуємось.

коли ми були молоді
годинами до кінця
краплинами
по склі
слідами...
зникали
й
зникаємо
як завжди...

хтось говорить про сміх

сміх — він поруч

він падає наче сніг
до ніг
ховаючи внутрішній слід:

ми з тобою колись були
ми могли

хтось забрав від дверей ключі
хтось усе розбив

щастя на пальцях
один
два
три...

можна зібрати уламки
а спогади… зітри...

хочеш...
усе
відпусти...
чи забудь
а краще зітри...
щоб ні чого не
залишилося
щоб усе пішло
щоб у серцевині знову
забилася кров -
тільки без тебе
без тебе -

пауза

знову у сні
вулиці темні
дороги
стежки
я шукаю...

ти поруч
я знаю.

не забув —
не можу знайти.