Azrael

і знов не спокій у мені
десь в животі
лежить на дні
й до серця
тягнеться
болить

болить
і плаче
все бринить

кричати хочеться

мовчу
аби не розіп.яти
втрати
аби не впасти

знову
втрати

мости
вітри
холодні вОди
і знову
водить
водить
водить
заводить по коліна
в море
і небо
низько
хмари важко
повзуть
повзуть
повзуть по спинах

болить
і тягне до землі
говорить
пошепки зі мною
недруг
і навіть не знайомий

у снах
човни
свічки
пороги
і мертвий хтось
стоїть

вікно
обличчя
з темноти
не ніч це
інше
щось
а що...
не знаю

і він
знайомий
а ж до болю
він біль
болить
кричати хочу
але кому
кому
до кого

я прикую себе до плоту
і попливу
з вітрами
далі

а потім
буде щось нове
відкриє день
світило
мовчки
і тут у солоні
під небом
відкриє
він
пороги смерті

пісні
ці янголи співають
і чорні крила
підіймають
і
пір.я
пір.я
у руках
моїх
в труну
все сипиться

спокійно
ляжу

знайоме все
чорнилом ночі
загляне знову
знову
в очі