International Literature Festival Odessa. Смерть Сталіна

чиста хороша література вона як порошок що відмиває туалет. так ось потреш і він знову блистить. сказав Віктор Єрофєєв в кулуарах Одеського літмузею. а перед тим в золотому залі на літературному колі місцевий класик читає свій переклад вірша під назвою «Смерть Сталіна». 
головне: що відбувається з літературою в Одесі? хто є новими голосами портового міста? — питання що не потребують відповідей. відповіді що не викликають питань 
лиш одне: 
— а слабо на одеську інтелігенцію прийти, га? — Іра.
— какая нахер интелигенция?! все говно… — Пролетарский.

загалом літературне слово яке не бреше, яке є чесним, яке готове бути вільним, тому що вільне слово справа не легка, тому слово яке готове бути вільним інколи буває вільним. і це просто конкрентна контрпропаганда. тому чим більше читаєш хорошої літератури тим менше тонеш в пропаганді. чим менше читаєш тим більше тонеш — говорить той же Єрофєєв. його обступило з десяток журналістів та просто людей на «повтикать». 



1­й Міжнародний літературний фестиваль в Одесі — штука специфічна. Письменники з 14-ти країн книги яких в Україні важко знайти. 
Жадан, Андрухович, Курков. а де літературні титани міста, той же Херсонський? більше ніхто на жаль на думку неспадає. куди зникли молоді голоси країни Олексій Чупа, Любов Якимчук наприклад. З Жаданом вони могли би видати хорошу книжку з трьох частин:
1. Гриби Донбасу
2. Бомжі Донбасу
3. Абрикоси Донбасу.
Донбас, як не крути, зараз в тренді. 
а ми заходили і виходили. Нудновато якось, штолє...

мета фестивалю – підкреслити культурний вплив Одеси, полікультурність цього міста та сприяти зміцненню зв'язків між Одесою та іншими культурними метрополіями Європи і світу. Ханс Рупрехт — директор літературного фестивалю Лейкербада в Швейцарії — каже, що Одеський фест увіллється в мережу міжнародних. 
ШТО-ШТО? 
«підкреслити культурний вплив Одеси» — де? 
цього не було. чи може ми не бачили? 
коли читали одеські автори модератор фактично затикав їм рот, один стих, два стиха, хватит, нет времени...
International Literature Festival Odessa ушёл в зазеркалье...
А так впринципі нічьо: нові імена, уривки з книг які навряд прочитаєш найближчим часом.


Ірина Панчева: 
З відкриття Одеського міжнародного літературного фестивалю залишилося декілька вражень:
— для того, щоб провести успішно захід, треба кілька разів наголосити на особливість одеситів. До слів про окремий одеський народ не дійшло, але все було на зламі. Мені оці самозамилювання та самозакоханість дуже не подобаються. Добре, що ще не вживалося «одєсочка» чи «одєса-мама»
— одеситів знайомлять з базовою літературою, основою так би мовити. Нами українцями давно оцінені Андрухович, Жадан та Курков читатимуть давно написані й знову ж високо оцінені книги. Нового нічого тут не буде, зате є дискусії. Туди й ходитиму. І на читання зарубіжних письменників варто, хоча тут, на жаль, не придбати переклади. 
І сумно від виступу декана РГФ. Лєнін жив, да здравствуєт Лєнін.
Ініціатива вишукана, але для тих, хто тільки знайомиться з літературними подіями. Хочу помилятися.
Головна причина мого несприйняття 1st International Literature Festival Odessa (ILO)  — відсутність Бориса Херсонського, хоча б слів про нього. Не можна говорити про літературу в Одесі без пана Бориса.
 

Елена Боришполец:
Открытие было таким, каким не могло не быть. Несколько раз из зала я выбегала. Нервы, как ниточки. Первый раз, когда ведущий назвал участников «мафиози литературы», второй, когда назвал литературу «трогательной», третий, когда на меня снизошла благодать перевода речей спикеров от юной студентки факультета романо-германской филологии Одесского национального университета имени И. И. Мечникова. 

Саша Пролетарский:
уже почти на финише международного литературного фестиваля зашли на пару минут в обшарпанный временем и сонными престарелыми прихожанами золотой зал литературного музея. примостившись в конце, молча заслушали чтения одного немецкого автора. рядом присела согбенная юркая старушонка в кроссовках, которая в какой-то момент улыбчивого рассмотрения моего пирса и тату, сказала:
— скажите, а вы писатель?
я пристально посмотрел на нее и ответил:
— а вы?
ее ответ был неожиданным:
— я нет. я инженер. приехала с фазенды, хочу познакомиться с писателем.
я заключил наш мимолетный диалог, указывая рукой в сторону выступающего литератора, фразой:
— тогда вам туда. и не забудьте с собой чертежи.


Андрей Курков:
Сегодня в Одесском Литературном Музее одним из главных событий стала презентация современной литературы Одессы. То есть одесситы были на сцене и большинство из находившихся в зале тоже были одесситами! Многое из прозвучавшего воспринималось на ура, но втиснуть сегодняшнюю литературную жизнь Одессы в один час все равно не получилось! Надеюсь, что слушатели этого события потребуют продолжения!



 (всі фото з фейсбуку)