версій багато але:
подейкують, що впав Лєнін не то від сорому за діяння своїх наступників, не то від старості, а хтось навіть висунув версію, що мер запросив його до себе в гості, а той не повернувся, дуже пяний повертався назад тай розбився, зроблено ж його було з бетону.
не знаю який варіант кращий. перший вверху, внизу відредаговани
ну както так:
ми знову тусуємось по хатах
ночуємо на дахах
бродимо десь в районі Дністра
палимо вогнище вночі
аби зігрітись в душі.
у кишенях порожньо.
автостопом по трасах
зустрічаєм дощі.
в пригорщі — золота
того що під ногами
і знову дахами
прикриваємо
наші рани —
газетними сторінками
вздовж доріг
до вокзалів— не кровоточать.
тут десь поріг
наших звичних чуттів.
знаєш я не хотів
просто так склалося
розумієш
було таке відчуття
що моря по коліна
і вперед без пуття
по містах – по вокзалах
бо це наша країна.
і ми неслись
автостопом кудись
ти — попереду. я -позаду.
я забув що колись
треба падати вниз.
і я падаю
ти ж
залишаєш вокзали
хтось
згадає: поїхала.
повернись.
І все що булО до цього
зі світанком у вікно
заглядає.
ти заснеш на його плечі.
я ж
згорю
у своїй печі.
то не «реактивний», то просто після літературної школи «пресувало» бажання малювати. правда, що має література до малювання, але все таки ж то «винен» Прохасько, гори, день в Чернівцях (скоріше всього). таке ось. вийшло, що вийшло.
дякую за той малюнок:)
По суті тут зображено вісім людей, які були присутні на IV Літній літературній школі у Карпатах.
Намалювати ще п«ять обличь попросту не вистачило часу.
Цикл однієї ночі — закінчився.
ВОНИ — залишилися.
Їх вісім.
Руслан Зварун: «живут. И зарабатывают на производстве, а не прокате.»
В цьому і проблема.
Ось цитата…
Сімона Бауман, одна з най відоміших німецьких продюсерів:
— В Україні всі продюсери беруть гроші з бютжету країни, і їм по барабану, що буде з фільмом після його виходу. І всі розмови про систему — це розмови про те, як освоїми державні кошти, забезпечити продакшен і свою кишеню. У Німеччині продюсери мають інше спрямування, в тому сенсі, що заробляти вони хочуть на дистрибюції фільму. Є звісно, ті, що турбуються про імідж країни, про фестивальне кіно, мистецтво, але вони параленльно ведуть і кілька комерційних проектів…
подейкують, що впав Лєнін не то від сорому за діяння своїх наступників, не то від старості, а хтось навіть висунув версію, що мер запросив його до себе в гості, а той не повернувся, дуже пяний повертався назад тай розбився, зроблено ж його було з бетону.
ну както так:
ми знову тусуємось по хатах
ночуємо на дахах
бродимо десь в районі Дністра
палимо вогнище вночі
аби зігрітись в душі.
у кишенях порожньо.
автостопом по трасах
зустрічаєм дощі.
в пригорщі — золота
того що під ногами
і знову дахами
прикриваємо
наші рани —
газетними сторінками
вздовж доріг
до вокзалів— не кровоточать.
тут десь поріг
наших звичних чуттів.
знаєш я не хотів
просто так склалося
розумієш
було таке відчуття
що моря по коліна
і вперед без пуття
по містах – по вокзалах
бо це наша країна.
і ми неслись
автостопом кудись
ти — попереду. я -позаду.
я забув що колись
треба падати вниз.
і я падаю
ти ж
залишаєш вокзали
хтось
згадає: поїхала.
повернись.
І все що булО до цього
зі світанком у вікно
заглядає.
ти заснеш на його плечі.
я ж
згорю
у своїй печі.
дякую за той малюнок:)
Намалювати ще п«ять обличь попросту не вистачило часу.
Цикл однієї ночі — закінчився.
ВОНИ — залишилися.
Їх вісім.
В цьому і проблема.
Ось цитата…
Сімона Бауман, одна з най відоміших німецьких продюсерів:
— В Україні всі продюсери беруть гроші з бютжету країни, і їм по барабану, що буде з фільмом після його виходу. І всі розмови про систему — це розмови про те, як освоїми державні кошти, забезпечити продакшен і свою кишеню. У Німеччині продюсери мають інше спрямування, в тому сенсі, що заробляти вони хочуть на дистрибюції фільму. Є звісно, ті, що турбуються про імідж країни, про фестивальне кіно, мистецтво, але вони параленльно ведуть і кілька комерційних проектів…
Поки стараюсь експерементувати з техніками та матеріалами.