і ми зривались вночіяк птахи з гілоксеред тиші духів лісниходягали каски — бронючіпляли на себе рпг — калашігрузили сонні тіла своїу кузов ЗІЛароздовбаного цими дорогамиі уламками мін. скільки нас?зовсім мало.у нас навіть імен як тахих немаєнас ніхто не чекаєі якщоце не такто все одно після смертімало хто нас згадає ця дорога вночіу сторону гарячих вогнівці вибоїни перехрестьі руїни домівхтось потім скаже:я незумівя міг зберегтита чомусь не зберіг і коли все ближче і ближче...вдивляєшся в тем...
Читати далі →

«Перемир’я з 15 лютого і розрядка напруги на Донбасі» Перші дні перемир’я у лютому в Пісках Донецької області. ДУК поніс перші втрати - двоє двохсотих та п’ятеро поранених. Дійсність, яка вкладається у слово "перемир’я", не являється нею. Короткометражний фільм знятий на камеру gopro. музика Сайнер відео Далі монтаж Фінчер   Вконтексті історії:  Лідери країн «нормандської четвірки» в декларації, ухваленій після 14-годинних переговорів у Мінську, погодили декларацію, в якій ...
Читати далі →

ПЕРСОНАТак, я прекрасно розумію, в чому справа! В безнадійній мрії про те, щоб бути. Не діяти, а просто бути. Ви постійно напоготові, обмірковуєте кожен жест. Але між тим, хто ви в очах інших і хто ви насправді, — ціла прірва. У вас паморочиться голова, і ви мрієте про викриття. Щоб вас розгадали, розкусили, а може, і стерли на порох. У кожній інтонації криється обман, зрада. Всі жести брехливі. Всі посмішки — гримаси. Ви обрали нерухомість, німоту. Не потрібно більше брехати, можна просто від...
Читати далі →

Задум організаторів: Місцем мобілізації обрано підземний перехід під Європейською площею, кожний вихід якого приводить до знакових місць: Стадіон, НХМУ, Груша, Український дім, Хрещатик… Кожна із стін цього переходу метафорично може бути стіною важливих тем: — стіна Досягненнь — стіна Надій — стіна Пропозицій — стіна Єдності — стіна Діалогу — стіна Медіації — стіна Мрій — стіна Незгоди — стіна Прав — стіна Свободи — стіна Відповідальності — стіна Зруйнований Іллюзій ...
Читати далі →

Юлія Іванчук. Ми вирушаєм в дорогу....
Читати далі →

звикай жити без неї звикай викидати пам.ять кажуть що ми без неї плями на тілі плями то ми холодні то — теплі так просто «були» звикай жити без неї звикай бути забутим звикай будувати мури ховатись в підвали благати звикай  бути байдужим до всього усіх і до неї...
Читати далі →

Запрошуємо відвідати презентацію дебютної збірки Ребрика «Хроніки кохання та смерті», що відбудеться у Львові восьмого листопада за адресою: Тревел-кафе «Вандлер», Староєврейська вул. (Фрунзе вул.), 5. Цього вечора музичне тло для вас створюватиме акустичний дует «Вулиці тіла». Про автора: Андрій РЕБРИК (народився 1989 р.) – поет, музикант, хімік. Тричі був співавтором альманахів літературно-художнього проекту «Чорнильна хвиля». Вірші Ребрика (у складі поетичної групи «Сяйво» (Едмонтон,...
Читати далі →

знаєш сказала вона я зовсім нічого не знаю про тебе ти постійно мовчиш а потім на довго зникаєш знаєш я втомилась від тебе такого я втомилась чекати він мовчав і вона говорила: досить я не хочу більше шукати очима тебе в переходах досить я благаю СТРИ СЕБЕ З МЕНЕ стри усю пам.ять і більше у снах не приходь ти вбиваєш мене знаєш просто вбиваєш ти — кат не мовчи говори я хочу твій голос почути...
Читати далі →

Ілюстрації які не увійшли у книгу поезій одного українського автора...
Читати далі →