Валерій Пузік
Рейтинг
+699.18
Сила
1915.31

Валерій Пузік

v-puzik

Midna: Коли раптом відчуєш...

"Золотий вік пишного бароко дав Україні геніїв просвітництва. Його змінив Срібний, що виховав пристрасних символістів. І ось настала ера Міді. З вогняних глибин вийшла MIDNA – прониклива, молода, магнетична. В її пальцях та голосі поезія – верлібри та римовані рядки, діалоги між тонким...
Читати далі →

Відчуження

1. Була зима. Грудневі морози тільки-но вступали у свої володіння. Білі пухові покривала огортали околицю. Його знайшли біля залізничної колії. Спочатку побачили босу ногу. Вона була синьоватого відтінку. Коли розгорнули сніг побачили його… … худого… …небритого&helli...
Читати далі →

Те, що вбиває...

"Не кури зранку", говорили мені не раз. Я завжди киваю головою, мовляв, так - більше не буду. Діставав пачку з написом "куріння вбиває" й робив черговий ковток цигаркового диму. 
"Тільки прокинувся, а вже смалиш. Навіть, не вмився, а вже із соскою в губах. Що воно тобі дає?"
Мовчу. Читати далі →

Воно - тут

ПОЗАДУ.

Тільки не озиратись.

НЕ ОЗИРАТИСЬ...

Я відчував його за своєю спиною, його погляд в потилицю, повільні кроки, якщо це можна було так назвати. Я звернув за поворот, неподалік перехрестя. Те, що переслідувало мене, тримало дистанцію, метрів десять, не більше. К...
Читати далі →

Андрей Курков. Тучи над магазинчиком «Букинист» Марины Либановой...

"До меня дошли крайне неприятные слухи о тучах, которые за последние месяцы сгустились над центром книжной культуры Буковины – над магазинчиком «Букинист» Марины Либановой! Дамы и господа, кто находится поближе к славному и пока еще культурному городу Черновцы, поддержите пожалуй...
Читати далі →

Життя на хуторі без фотокарток

після нового року усі ми ніби повертаємось назад, у минулу зиму. насправді нічого не змінюється в середині нас. ми подібні до тих-самих. такими ми були рік, два, три назад. ростуть наші діти. лише по них орієнтуємось в тому наскільки старшими чи старішими робимось ми. 
сніги обривають ліні...
Читати далі →

бУло

я не можу тобі сказати
що новЕ у цьому вторичному світі

мій кО-рабель поволі пливе
а я за ним

стираю власні сліди

речі навколо набираються нового сенсу
подібно до того як ми
ховаємо в себе свої таємниці

речі навколо чужі і холодні
...
Читати далі →

Говорити коли тебе не чують

Один мій знайомий не любить грати в "ці дитячі ігри", якщо пити то пити вже по повній.
- Ну що ти крапаєш так мало. Повну наливай.
Його звати Олег. У нього сім'я, дитині два роки. Нового 2013 року він ще жодного дня не був тверезий.
- А шо робити? - каже.
Від нього "штиняє" пере...
Читати далі →